Позавчора, в неділю, я почала стимуляцію. Раз в день, ввечері, роблю ін"єкції Фоллістиму в живіт, по 375 IU. Ін"єкції в живіт звучить страшно, насправді не так вже й зле. Голка мала і лік вводиться в підшкірний жир. Ін"єкція робиться спеціальною ручкою-шприцом, яка продається з Фоллістимом. Фоллістим - ФСГ, який стимулює ріст фолікулів з яйцеклітинами. Ідея в тому, щоб виросло багато фолікулів. Репродуктивні ендокринологи, лікарі які займаються ЗІВ, хочуть бачити принаймі 8-12 фолікулів. З попереднього досвіду з ЗІВ і з мого діагнозу знаю (малий резерв яйцеклітин, або передчасне старіння яйників), що в мене такої кількості фолікулів не буде. Буду радіти якщо буду мати 4-5.Фоллістим по 375 IU я маю приймати 5 днів, і на шостий день, в п"ятницю, маю їхати на УЗ в малу клініку. В п"ятницю вже буде видно скільки фолікулів росте, і якого вони розміру. Потрібно, щоб всі фолікули були більш-менш однакового розміру, тому що тоді вони всі дозріють в той самий час. Якщо один з фолікулів бере лідерство, і виривається наперед, тоді можуть припинити лікування, тому що лікарі не хочуть робити забирання, а це оперативне втрачання, задля одного фолікула, який може мати яйцеклітину, а може й не мати, може вижити, а може й не вижити. Якщо є багато фолікулів то є більші шанси, що хоча б пару з них переживе всі кроки процесу: забирання, запліднення, ділення і підживлення.
Після УЗ в п"ятницю, лікар має дати вказівки щодо дози подальших ліків. Знаю що маю в п"ятницю почати знову колоти головнубільспричиняючий Ганірелікс, далі продовжувати Фоллістим і Репронекс. Репронекс - суміш ФСГ і лютеїнізуючого гормону (ЛГ), дія якого спрямована на подальшу стимуляцію росту фолікулів та їх дозрівання.
Я дуже спокійна цього разу, і боюсь мати велику надію, щоб не розчаруватись потім. Просто роблю все що потрібно, а все решта не в моїх руках і стараюсь це прийняти як належне.
Ми з чоловіком вирішили нікому не розказувати з рідних про наше лікування. Вірніше, я вирішила, а він мене підтримав. Я знаю, що це якось дивно. Тут в блозі все описую в деталях, а мамі рідній ні слова. В мене є декілька причин для того. Одна з причин - я не хочу її розчаровувати, якщо не вдасться. Хочу поберегти батьків здоров"я, захистити від переживань за мене. Я знаю, що мама буде дуже переживати і плакати... і мушу буду її заспокоювати і постійно дзвонити, щоб розказати що УЗ показало, що лікарі сказали і так далі. Я не хочу цього, я краще їй подзвоню з щасливими новинами. Так і буде. Одного дня.
Немає коментарів:
Дописати коментар