7 см

12 тижнів і 5 днів
Наша мацьопа вже 7.1 см і на 5 днів випереджує свій вік. Показувала батькам вчора цирки поки ми на неї дивились на моніторі - скакала, махала руками і ногами, важко було зловити спокійний момент, щоб поміряти її. Все виглядає добре і ми безмежно цьому раді і щасливі. Чоловік казав, що важко повірити, що я не відчуваю того копання, що там відбувається.  Побачивши вчора як воно там собі балдіє, я трошки більше заспокоїлась і дозволила більше на надії на те, що все буде добре до себе в серце.
До речі, ми вчора підписали папір, що не хочемо ніякого тестування проходити, щоб дізнатись яка ймовірність, що дитина має якісь вроджені дефекти. Припиняти вагітність ми не збираємось в любому випадку, а переживати якби нам сказали, що шанси вищі середнього не хочемо.

День за днем

12 тижнів і 4 дні
Нудота нарешті починає відступати. Останні три-чотири дні почуваюсь набагато краще. Надіюсь що за пару днів повністю пройде. Я вважаю, що мені ще нема на що дуже жалітись, тому що інші жінки мають сильніші прояви токсикозу. Але мушу сказати, що ця постійна нудота забирала в мене всю енергію і приїхавши ввечері додому з роботи я тільки мала достатньо сили, щоб робити ніц. Я вже й почала забувати, що я можу якось інакше почуватись і почала переживати як я буду за малечою доглядати, якщо я на ніц сили не маю. Але останні пару днів енергія почала повертатись і з"явилось бажання щось робити.
Сьогодні взяла вихідний, бо маю йти до лікаря на мій перший прийом тут в місті, в клініку я вже не їжджу.  В цьому офісі є декілька лікарів і на протязі вагітності я буду на прийому принаймі один раз в кожного з них, і пологи буде приймати лікар, що буде в день пологів на чергуванні. Вчора я була там на зустрічі з медсестрою, яка задавала купу питань і дала мені купу інформаційних памфлетів. Попросила мене вирішити в яку лікарню я поїду народжувати (в місті є дві) і дати ім"я лікаря педіатра, якого вони мають закликати подивитись на дитину зразу після народження. Аж не віриться, що ми вже аж до вибору педіатра дійшли! Сьогодні мені мають робити УЗ і я вже з нетерпінням чекаю коли побачу своє маленьке чадо.
Родичів про вагітність ми повідомили на Різдво. Всі були дуже раді звичайно. Мама надавала всяких наставлянь як я маю бути обережна і вважати на себе. Але дотепер батьки ще не питались чи ми проходили якесь лікування. Думаю, що вони думають, що я завагітніла природнім шляхом. Ми не хочемо цього від них скривати і коли підійде добрий момент все їм розкажемо.
На роботі ще нічого не казала, але вже після сьогоднішнього візиту до лікаря скажу, якщо все добре. Ще пару тижнів і вже нічого й казати не треба буде, моє маленьке пузько буде говорити само за себе. Наразі ще якось роблю його непомітним, але стає все важче.
Біжу збиратись на побачення з малечою своєю. :-)