В четвер вранці була на УЗ, яке показало, що є три фолікули потрібного розміру. По правилам клініки забирання яйцеклітин не роблять при наявності менше ніж 4 фолікулів потрібного розміру, але медсестра координатор мене обнадіяла, сказавши, що в мому випадку лікарі напевно вирішать робити забір яйцеклітин, так як кращої відповіді на стимуляцію від моїх яйників вони доб"ються.
Під вечір ця ж медсестра передзвонила і сказала, що лікарі вирішили зупинити стимуляцію і забір робити не будуть. Я її благала дати мені поговорити з одним з лікарів, і дати мені шанс їх вмовити продовжувати лікування. Вона сказала, зробити всі уколи ввечері і що вранці постарається щоб хтось з лікарів мені подзвонив.
В п"ятницю вранці, десь годину після того як я приїхала на роботу, подзвонила вже інша медсестра і попросила приїхати в малу клініку якнайшвидше для ще одного УЗ і щоб поговорити з одним з лікарів. Я лишила роботу, заїхала за чоловіком і ми погнали в клініку.
УЗ показало, що фолікули далі добре ростуть. Поговорили з лікарем. Він хотів переконатись, що ми розуміємо, що шанси всерівно малі, фолікулів мало і все це може закінчитись викиданням великих грошей на вітер. Ми сказали, що все це розуміємо і настояли на продовженні лікування.
Забирання яйцеклітин призначили на сьогодні, неділя 14-го листопада.
Сама міні операція забирання пройшла добре. І всі три фолікули мали по яйцеклітині (інколи вони бувають пусті). Завтра після обіду буду знати чи вони всі запліднились. Якщо все добре, наступної середи будуть робити підживлення - введення 3-денних ембріонів мені в матку.
Біль після забирання страшний. Мене нудить коли встаю, не можу випрямити спину. Живіт вздутий і дуже болючий. Я молю Бога, щоб в мене не було синдрому гіперстимуляції яйників. Тому що це означає що підживлення робити не будуть і прийдеться ембріони заморожувати. Я не маю сили описувати зараз гіперстимуляцію яйників, кому цікаво спитайтеся в лікаря Гугл.
На цьому закінчую допис, бо почуваюсь дуже паршиво і мушу поберегти сили.
Дякую всім хто за мене думає, і за всі побажання удачі. Це мене підтримує і додає сил. Особливе дякую моїй дорогій подрузі Олі за те що віртуально тримає мене за руку every step of the way.
Я молю Бога, аби... то дуже довгий список, але згорнути можна в одне речення - аби все закінчилось і ти пригорнула оте маля, а ще краще - малятка.
ВідповістиВидалитиА ще - про тебе думає набагато більше людей, ніж ти собі уявляєш, просто не всі такі язикаті, а дехто не вміє свою підтримку виразити.
Але якби і зараз не склалось все, як треба... приготуйся до потрясінь, козя, поки маєш час, бо потім будеш потребувати стальні нерви у кожному випадку. Цьом, і дякую, що ти мене ціниш, але оце, що між нами - то як обмін речовин, бо ти така сама моя опора...
Дякую! :-*
ВідповістиВидалитиЩодо приготування до потрясінь. Я стараюсь дивитись на речі реалістично, але з долею надії і віри в чудо. Стараюсь не забігати в думках далеко і уявляти себе з дитиною на руках 9 місяців від сьогодні, щоб не так боліло якби нічого не вийшло.
Ті потрясіння можуть бути і позитивними, не виключено (і я дуже сподіваюсь), що через декілька днів чи тижнів тебе чекатиме ще одне, позитивне, і у тому випадку потрібні будуть міцні нерви, абстрагування від неприємних людей і ситуацій, а також пильнування себе самої, як збитого яйка.
ВідповістиВидалитиАле хай би вже було, я чекаю сьогоднішньої твоєї десятої години... :-*