22 жовт. 2010 р.

Про наболіле

Я знаю, мене довго тут не було.Подруга нагадала мені про блог і  захотілось щось написати. Але я не буду обіцяти, що відтепер постараюсь писати щодня чи щотижня. Не хочеться заганяти себе в якісь рамки, і потім визнавати, що я знову не дотрималась свого плану чи обіцянки. В житті є багато речей обов"язкових, і я хочу щоб написання дописів в блозі було тільки для задоволення. Тому не судіть строго, якщо я знову зникну на довгий час.
В силу змін які стались в мому житті, останні місяці я подумувала відкрити новий блог, де я б була повністю інкогніто, з одним винятком. Декілька людей, котрі читають мій блог (коли є що читати) знають мене особисто, а те про що хочеться писати є дуже особисте. Але спробую продовжувати писати тут, де мене декотрі читачі знають, тому що хочу трохи більше світла пролити на проблему з котрою зіткнулась останні місяці. Можливо комусь це допоможе, якщо вже зіткнулись чи колись зіткнуться з чимось подібним. Також хочеться, щоб навіть ті, що ніколи не будуть мати справи з моєю проблемою ( і я нікому цього не бажаю) мали трохи більше розуміння про це.
Мова йде про безпліддя. 
Минулої весни я дізналась, що шансів завагітніти природнім шляхом в мене нуль. Я завжди народження дітей відкладала в довгий ящик: робила кар"єру, збирала гроші, чекала на власну хату, переїжджала в інший штат.... В мене завжди була купа причин. А час вже підганяє, мені в цьому році виповнилось 35 років (я не знаю як їх так багато набралось в мене). Отож ще минулого року ми з чоловіком вирішили, що час збільшувати сім"ю. Після декількох місяців непродуктивних спроб, звернулись до лікарів і дізнались, що легким шляхом дитина нам не прийде.
Наші опції - штучне запліднення або всиновлення. Перша спроба штучного запліднення була невдала, лікування було припинене через те, що моя тонка дітонароджувальна система не реагувала на кінські дози гормонів якими я себе шпигувала чотири рази в день. Причиною цього є те, що резерв моїх яйцеклітин вже є дуже малий і виростити багато якісних дуже важко, а це є необхідно для успішного штучного запліднення.
За пару днів я починаю другий курс лікування, зі зміненим протоколом лікування, в надії що ще вдасться виростити декілька здорових яйцеклітин і народити здорову манюню.
Оце так коротко про те що відбувалось в мому житті минулі місяці.
Далі буде, hopefully...

Немає коментарів:

Дописати коментар