Сьогоднішній день розпочався з пів чашки кави. Я починаю зменшувати свою щоденну дозу кофеїну. Різні дослідження показують, що великі дози кофеїну збільшують ризик викидня. Тому стараюсь робити, що в моїх силах, щоб цього не сталось, якщо лікування буде успішним. Штука це нелегка, каву я дуже люблю. Але ще більше хочу дитини. І знаю, що за пару днів звикну.
Сьогодні вранці по графіку лікування я мала вколотись 250 мкг Ганіреліксу. Його дія - блокувати вироблення гонадотропних гормонів гіпофізом, а саме Лютеїнізуючого Гормону (ЛГ) і Фолікул-Стимулюючого Гормону (ФСГ). Як я вже писала вчора, це надасть моїм яйникам можливість відпочити перед великою роботою.
Чоловік ввечері просив зачекати зранку з ін"єкцією поки він не встане (я встаю швидше) щоб підтримати мене морально. Але зранку була паскудна дощова погода, я подумала, що на роботу він не піде і зробила укол не чекаючи на нього. В інструкціях які мені дали пише, що треба переконатись, що голка не попала в судину. Я ніби й переконалась, бо потягнула поршень на себе і крові не було, а от коли вже ввела лік і витягнула голку - з"явилась величенька краплі крові. І все місце за пару хвилин почервоніло і припухло. Ганірелекс продається вже готовий в шприцах, і в інструкції пише, що сам шприц має в собі частини з натуральної гуми, що може викликати алергічні реакції. Мабуть повервоніння від цього, буду мати на увазі.
Настрій паскудний, такий собі ПМС-тичний. Не знаю чи від недостатку кофеїну чи від гормонів чи від поганої погоди. Весь час собі повторюю, що це все мине.
На роботі важко зосереджуватись, тому що всі думки вже зайняті моїм лікуванням. День буде довгий, в кінці дня приїжджають постачальники з Швейцарії. Треба з ними йти на вечерю, підтримувати розмову і вдавати, що все добре. А я хочу додому, де не треба нічого вдавати, а можна просто залізти на диван і насупитись.
Немає коментарів:
Дописати коментар