11 лип. 2011 р.

36 тижнів і 1 день

Спати не можу, тому що не можу зручно вмоститись і тому, що мій зчавлений сечовий будить мене щогодини. Перевернутись в ліжку з боку на бік - ціла процедура. Ледве хожу, таз розколюється. Живіт великий, вся велика. Ноги набрякші, що боляче на них дивитись. Мені постійно жарко, недивлячись на те, що хату кондиціонер тримає  прохолодну. Надворі спека, і я туди висовую носа тільки по великій необхідності. Одним словом, я вже дуже готова нарешті народити своє маленьке чудо і носити її на руках.
Завтра йду на прийом до лікаря, де будуть робити УЗ обстеження, щоб побачити положення дитини. Дуже надіюсь, що вона лежить так як нам треба - вниз головою і лицем до заду.
Вона, до речі, дуже часто має гикавку. Щонайменше раз в день, а то й більше. Я читала на різних форумах, що мами вважають це дуже класним відчуттям, а мене воно тривожить. Я не люблю гикати і не подобається мені коли моє малятко здригається всім тілом в животі від гикавки.
3 тижні і 6 днів до очікуваного дня, а може й швидше. І моє життя зміниться назавжди.

1 коментар: