19 тижнів і 3 дні
Я почала відчувати рухи малятка наприкінці 16 тижня. Спочатку я була невпевнена, що те що я відчуваю є саме дитячі рухи. Десь через тиждень переконалась, що це таки вони. Рухи бувають різні, або легеньке копання, або відчуття що дитинка в животі крутиться, або впирається в щось. Важко описати саме відчуття, але воно дуже, дуже приємне. Кожен раз коли відчуваю рухи, згадую, що ще так довго чекати до того часу коли нарешті побачу ті маленькі ножки, що мене копають. Може це прозвучить дивно, але я скучаю за ним/нею.
Сьогодні середа, а наступного вівторка в мене прийом в лікаря де будуть робити УЗ обстеження і визначати стать дитинки. Я вирішила попросити, щоб нам стать зразу не сказали, а написали на листочку паперу і поставили в конверт. Ввечері ми з чоловіком підемо в гарний ресторан на вечерю і за столом відкриємо конверт. Таким чином відсвяткуємо новину про стать і також половину вагітності. 20 тижнів!!! Важко повірити як повільно і швидко проходить час.
В загальному почуваюсь дуже добре. Ніяких скарг. Надворі нарешті потепліло і я після роботи роблю собі маленькі прогулянки на свіжому повітрі.
Всі мої діти народились на 39ому тижні, так що святкувати половину вагітності можеш починати вже. :)
ВідповістиВидалитиТи права - час йде швидко і повільно, як йому схочеться, місяці дуже довгі, але дні страшенно короткі, а після того, як манюня народиться стануть ще коротшими.
І для мене твої страхи і переживання так далеко в минулому, що здається, що все правдою і не було...
Так, всі страшні проблеми здаються тепер як ві сні. Але відчуття глибокої вдячності, і бажання склонити голову за те що таке чудо сталось зі мною є щодня. Я тепер помаленько починаю розуміти в чому був урок цього випробування, але ще рано про це говорити і колись напишу про це пост.
ВідповістиВидалитиЦьом, козя!
Цьом. :)
ВідповістиВидалитиЯ думаю, що ти б мала більше писати - саме таких позитивних дописів, і для себе, бо будеш мати згадки, і для інших, котрі зустрічаються з подібною проблемою.